Розвиток АПК

2019 рік

Підсумки збирання ранніх зернових та зернобобових у 2019 році

2018 рік

Агропромисловий комплекс у 2018 році

Виробництво валової продукції

 У 2018 року виробництво валової продукції сільського господарства по всіх категоріях господарств склало 12 481,6 млн. грн. або 120,4% до 2017 року, , в тому числі продукція рослинництва – 10 554,2 млн. грн. (124,9%), продукція тваринництва – 1 927,4 млн. грн. (100,5%).
За цим показником Кіровоградська область займає четверте рейтингове місце серед областей.
На формування показника мало вплив:
  • збільшення обсягів виробництва порівняно з 2017 роком:
зернових та зернобобових на 31,5 %;
насіння соняшнику – 33,6%;
сої – 9,5%;
ріпаку – 14,0%;
картоплі – 2,8%;
овочів – 5,9%;
молока - 0,6 %;
яєць – 4,3 %.
  • зменшення обсягів виробництва порівняно з 2017 роком:
цукрового буряку – 33,6%;
м’яса (реалізація худоби та птиці) -0,6 %.
 
Рослинництво
 
Одержано валове виробництво зерна в обсязі 3 млн. 760 тис. тонн, урожайність склала 45,3 ц/га. за цим показником область займає 6-те рейтингове місце по Україні. Найбільший урожай зернових за роки незалежності був у 2013 році 3,78 млн. тонн (урожайність 44,3 ц/га). Найвища врожайність зернових за роки незалежності була у 2016 році 46,1 ц/га (валовий збір 3,72 млн. тонн).  
Ранніх зернових намолочено 1 млн. 444 тис. тонн, при врожайності 32,7 ц/га, з них: пшениці всього -1 млн. 83 тис. тонн  та  ячменю 325 тис. тонн.
Валове виробництво зернової кукурудзи склало 2 млн. 265 тис. тонн (2-ге місце в Україні) при середній урожайності 60,7 ц/га.
Валове виробництво соняшнику склало 1 млн. 458 тис. (2-ге місце в Україні) при середній урожайності  24,8 ц/га року. Сої одержано 196 тис. тонн при урожайності 17,1 ц/га. Цукрових буряків накопано  389  тис. при середній урожайності  363,2 ц/га. Вироблено картоплі - 576 тис.тонн, при середній урожайності 141,2 ц/га. Овочів отримано в обсязі 257,6 тис.тонн з середньою урожайністю 132,3 ц/га.
Посів озимих зернових культур під урожай 2019 року проведено на площі – 389,6 тис. га (109% до прогнозу),  озимий ріпак – на 59,9 тис. га (151% до прогнозу). 
За результатами останніх спостережень в доброму та задовільному стані озимі зернові  знаходяться на площі - 365,3 тис. га (94% площ), озимий ріпак на  – 52,3 тис. га (87% площ).
 
Тваринництво
 
Всіма категоріями господарств області (за попередніми даними) за       2018 рік вироблено (реалізовано) на забій 70,3 тис. тонн худоби і птиці в живій вазі, що на 0,6% менше порівняно з 2017 роком, молока – 307,3 тис. тонн (на 0,6% більше 2017 року), яєць -458,9 млн. штук (4,3% більше 2017 року).
Станом на 01 січня 2019 року у господарствах усіх категорій налічувалось 89,8 тис. голів великої рогатої худоби (менше минулорічного показника на 6,7%), в т.ч. корів – 50,3 тис. голів (менше на 5,3%), свиней – 220,3 тис. голів (менше на 2,4%), овець і кіз - 36,5 тис. голів (менше на 5,7%), птиці - 4872,5 тис. голів (збільшено на 0,8%).
 
Матеріально-технічне забезпечення
 
З метою оновлення машинно-тракторного парку сільськогосподарських товаровиробників області у 2018 року придбано 713 од. техніки на суму 850,3 млн. грн., в тому числі: тракторів – 211 од. (290,7 млн. грн.), ґрунтообробної техніки - 194 од. (86,2 млн. грн.), посівної техніки – 65 од. (52,2 млн. грн.).
        
Виробництво харчових продуктів, напоїв
 
У січні – листопаді 2018 року реалізовано харчових продуктів на суму             9649,4 млн. грн., що становить 36,1% до всієї реалізованої продукції по промисловості в області, у січні - листопаді 2017року відповідно – 7706,4 млн. грн. та 34,1%.
У 2018 році відбулося незначне зниження обсягів виробництва харчових продуктів, напоїв на 4,1%. На зниження обсягів виробництва найбільше вплинуло зменшення виробництва олії соняшникової нерафінованої на 46,7 тис. тонн (на 5,9%) та цукру на 24,4 тис. тонн (на 37%) .
Водночас випуск продукції зріс у виробництві напоїв на 42,7%, молочних продуктів – на 3,4%, готових кормів для тварин – на 1,0%, м’яса та м’ясних продуктів – на 0,9%, олії та тваринних жирів – на 0,2%. Підприємствами з виробництва харчових продуктів збільшено виробництво: олії соєвої нерафінованої – на 20,9 тис. тонн (у 2,7 рази більше), сирів сичужних –                   на 220 тонн (148,6%), олії соняшникової рафінованої - на 23,1 тис. тонн (134,9%), виробів кондитерських з цукру на 463 тонн (103,6%).
 
 
         Фінансування галузі АПК
 
                  За рахунок коштів державного бюджету на підтримку розвитку підприємств агропромислового комплексу області у 2018 році було спрямовано більше 108 млн. грн.:
1) на фінансову підтримку шляхом здешевлення кредитів - 7 860,65 тис. грн. (24 підприємства, 61 кредитна справа);
2) на фінансову підтримку розвитку фермерських господарств - 10 539,1 тис. грн., з яких:
247,0 тис.грн. – компенсація вартості насіння (10 господарств);
8 977,8 тис.грн. – компенсація вартості техніки (190 господарств, 279 од. техніки);
579,6 тис. грн. – здешевлення кредитів (38 господарств);
734,7 тис.грн. – субсидія на 1 га оброблюваних угідь (25 господарств).
3) на підтримку галузі тваринництва – 48 459,4 тис. грн., з яких:     
12 016,5 тис. грн. – дотація за утримання корів;
8 871,3 тис. грн. – дотація за утримання фізичними особами молодняка ВРХ (4 461 особа, 8 618 голів ВРХ);
1 199,6 тис. грн. – відшкодування вартості закуплених племінних тварин, сперми та ембріонів;
26 372,0 тис. грн. – компенсація вартості будівництва та реконструкції об’єктів.
4) фінансова підтримка фермерських господарств (через Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських  господарств) - 4 047,7 тис. грн.(14 підприємств);
5) фінансова підтримка сільгосптоваровиробників (здешевлення техніки) - 37 700,64 тис. грн. (505 підприємств, 709 од. техніки).
 
 
         За рахунок коштів обласного бюджетуу 2018 році:
- виплачена премія ім. О.В.Гіталова кращим працівникам агропромислової галузі області в сумі 31,7 тис. грн.;
- на районні бюджети спрямовані кошти субвенції для оплати нормативно-грошової оцінки земель в сумі 438,2тис. грн.;
- для забезпечення рівних можливостей для доступу до освіти у закладах вищої освіти(2 установи) в сумі 30230,4 тис. грн.;
- забезпечити рівні можливості отримання послуг у сфері професійної (професійно-технічної) освіти відповідно до потреб ринку праці в сумі 497,8 тис. грн.;
- оновлення основних фондів ОК НКК "Аграрник" у сумі 65,0 тис.грн.;
-придбання обладнання для діючої кухні лабораторії Кіровоградського коледжу харчування та торгівлі в сумі 1164,0 тис.грн.;
- надання пільгових кредитів для будівництва та реконструкції житла на селі через обласний фонд підтримки "Власний дім" в сумі 944,7 тис. грн.
- витрати пов’язані з наданням та обслуговуванням державних пільгових кредитів, наданих індивідуальним сільськім забудовникам через обласний фонд підтримки "Власний дім"в сумі 107,3 тис. грн.
- надання фінансової підтримки комунальним підприємствам спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, і міст області в сумі 612,0 тис грн.
- фінансова підтримка суб’єктів господарювання в галузі сільського господарства, фізичних осіб у вигляді часткової компенсації страхових платежів 163,5 тис грн.
-забезпечення проведення заходів, пов’язаних зі сприянням участі сільськогосподарських товаровиробників у всеукраїнських та міжнародних виставково-ярмаркових заходах в сумі 98,2 тис.грн.
 
Презентаційні матеріали

2017 рік

Стан сільського господарства у 2017 році
У січні - жовтні 2017 року індекс валової продукції сільського господарства по всіх категоріях господарств становить 89,0 %. За цим показником Кіровоградська область займає 22 рейтингове місце серед областей.

 

 

всі категорії

с/г підприємства

господарства населення

Індекс валової продукції сільського господарства

89,0

84,3

95,8

Індекс валової продукції рослинництва

87,1

83,8

93,7

Індекс валової продукції тваринництва

99,0

92,6

100,8

На формування показника мало вплив:
зменшення обсягів виробництва порівняно із відповідним періодом 2016 року:
м’яса (реалізація худоби та птиці) на 1 %;
молока на 1,2 %;
яєць на 4,8 %.
 
Зернові та зернобобові культури з кукурудзою обмолочені на площі 818,1 тис. га (99,8% до прогнозу), валове виробництво становить 2 млн. 977 тис. тонн зерна при врожайності 36,4 ц/га.
Ранні зернові та круп’яні культури обмолочено на 414,9  тис. га, намолочено 1 млн. 345  тис. тонн зерна, урожайність становить 32,4 ц/га.
Зернову кукурудзу зібрано на площі 397,7 тис. га (99,6%), намолочено  1 млн. 617 тис. тонн зерна при урожайності  40,7 ц/га.
Завершено збирання технічних культур. Соняшнику  намолочено 1114,3 тис. тонн при середній урожайності 20,0 ц/га, сої намолочено 170,5 тис. тонн при середній урожайності  10,6 ц/га.
Цукрові буряки викопані на площі 15,7 тис. га (99,8%). Накопано 561,5  тис. тонн коренеплодів, з середньою урожайністю – 358,4 ц/га. На цукрові заводи вивезено 543,0 тис. тонн сировини.
На сьогодні озимі зернові посіяні на 330,7 тис. га  (96% до прогнозу), з них: озимої пшениці – 273,1  тис. га, озимого ячменю – 57,0 тис. га та жита – 0,6 тис. га.
Посів озимого ріпаку проведено на площі 25,2 тис. га (70%).
За результатами останніх спостережень в доброму та задовільному стані озимі зернові  знаходяться на – 186,0 тис. га (56% площ), озимий ріпак на – 16,4 тис. га (66% площ).
Підготовлено ґрунту під урожай 2018 року на площі 1 млн. 263 тис. га, що складає 99,7% до прогнозу, з них виорано на зяб 1101,3 тис. га.
Станом на 01 листопада 2017 року у всіх категоріях господарств проти минулого року збільшилось поголів’я великої рогатої худоби (у наявності – 113,8 тис. голів) на 0,9 %, , та зменшилось поголів’я свиней ( у наявності – 235,7 тис. голів) на 6 %. Збільшилось поголів’я овець і кіз на 1,10 % (у наявності – 47,4 тис. голів) та птиці на 2,8 % (у наявності – 6081,8 тис. голів).
З початку 2017 року придбано 405 од. техніки на суму 645,8 млн. грн., в тому числі: тракторів – 167 од. (301,1 млн. грн.), зернозбиральних комбайнів –  41 од. (180,0 млн. грн.), ґрунтообробної техніки – 74 од. (32,7 млн. грн.), посівної техніки – 37 од.  (35,7 млн. грн.).

2016 рік

Експорт до країн Перської затоки

Мінагрополітики має декілька пріоритетних завдань щодо розвитку експортних ринків та формування української зовнішньої торговельної політики загалом. По-перше, це розширення товарної структури українського аграрного експорту, завдяки збільшенню частки продукції з доданою вартістю. По-друге, це географічна диверсифікація експорту через розширення ринків збуту. По-третє, це збільшення кола експортерів за рахунок малих і  середніх виробників та переробників.

Європейські ринки сьогодні займають друге місце в товарній структурі аграрного експорту, після країн Азії. Якісна вітчизняна аграрна та продовольча продукція матиме великий попит на ринках Близького Сходу, Південно-Східної Азії та Африки.

За результатами 11 місяців, 2016 року експорт української аграрної продукції до країн Перської затоки склав $507 133 тис. Проте лідерами серед країн-партнерів є Саудівська Аравія та ОАЕ, на які приходиться 87% експорту в регіон.

Структура українського експорту за країнами призначення

Його загальна цифра – $507,133 тис. Розподіл за країнами:

– Королівство Саудівська Аравія – 66%

– ОАЕ – 21%

– Оман – 8%

– Кувейт- 3%

– Катар  - 2%

– Бахрейн – 0%

Ключовими продуктами українського експорту стали: м'ясо й субпродукти, яйця, зерно, олія, цукор, тютюн та інше, що безумовно, не є межею для розвитку двосторонньої торгівлі між нашими країнами.

За останніми аналітичними дослідженнями міжнародних маркетингових організацій, країни Перської затоки є одними із найперспективніших ринків у світі. Тут зосереджені великі фінансові ресурси, які інвестуються в різні сфери економіки. 1 січня 2008 року, шість країн – членів Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (Gulf Cooperation Council, GCC) оголосили про створення власного спільного ринку. Завдяки цьому, тарифні бар'єри між шістьма державами було скасовано, а мешканці затоки отримали можливість проводити та здійснювати контракти в будь-якій державі цього регіону на рівних правах.

 

Сьогодні країни Перської затоки є економічно розвиненими, водночас демографічна ситуація змінюється надзвичайно динамічно. За даними Міжнародного валютного фонду, кількість населення в країнах Перської затоки збільшиться на 2,4% у 2019 році та сягне 57,6 млн. Високий рівень доходів, значна чисельність середнього класу та зростаючий потік туристів є факторами, котрі формують високий попит на якісну продукцію, зокрема й  органічну. Проте, через несприятливі природні умови, більшість країн Близького Сходу є залежними від імпорту харчової продукції.

Завдяки сталому зростанню добробуту населення в регіоні, змінюється й сама модель споживання. Сучасні формати гіпер- та супермаркетів країн Перської затоки, завдяки великому вибору товарів, задовольняють будь-який смак та уподобання. Окрім того, держави активно інвестують у будівництво потужностей для переробки продукції, особливу увагу звертаючи, в першу чергу, на якісне пакування та брендинг продукції. Значним попитом на ринках Сходу користується продукція «Халяль». За оцінками експертів, імпорт цієї продукції до країн регіону може подвоїтися із 2010 року до 2020 року та сягнути $53,1 млрд. Саудівська Аравія та ОАЕ є найбільшими імпортерами регіону.

Королівство Саудівська Аравія

КСА має найбільш розвинену економіку регіону, до того ж тут проживає майже 2/3 усього населення країн Близького Сходу. Останні роки Саудівська Аравія активно розвиває власне виробництво харчової продукції, проте цього все одно недостатньо для задоволення внутрішнього попиту. У 2008 році уряд країни призупинив виробництво пшениці до 2016 року, задля захисту своїх запасів води, що виснажуються. Відповідно, внутрішнє виробництво борошна та пшениці знизилось у середньому на 17,1% в період з 2006 по 2012 роки. Королівство багато інвестує в сільськогосподарські проекти країн Близького Сходу, які не входять до GCC, хоч і є їхніми торговельними партнерами. Уряд Саудівської Аравії надає безвідсоткові позики та субсидії на виробництво окремих продуктів харчування, а також дозволяє безмитне ввезення сировини. Транснаціональні корпорації створюють спільні проекти та укладають ліцензійні угоди з місцевими виробниками та інвесторами. Серед іноземних гравців на ринку КСА вже присутні MarsDelmonte, CO-RO, Danone, ArlaFoods, Heinz та ін.

Об’єднані Арабські Емірати

Завдяки своїй економічній диверсифікації, ОАЕ сьогодні – великий торговельний центр із великою кількістю туристів. Країна активно розвиває роздрібну торгівлю та ре-експортує товари до сусідніх країн, зокрема Дубай став третім великим ре-експортером у світі. Окрім цього, уряд ОАЕ інвестує в країни, звідки найбільше імпортує аграрну продукцію, підтримує їхнє сільське господарство та розвиває супутні технології. Також держава заохочує приватні компанії, які займаються збереженням та переробкою продукції, з метою подальшої трансформації країни у регіональній торгівельний хаб, який міг би стати гарантом харчової безпеки країн GCC.

Головними постачальниками харчових товарів до Об’єднаних Арабських Еміратів є Бразилія, Індія та США, при цьому найбільшим попитом користується перероблена продукція.

В ОАЕ значно зростає попит на біле м’ясо, яке не містить холестерин та відповідає релігійним вимогам. Попри наявність локального виробництва м’яса птиці, внутрішній попит забезпечується тільки на 12%. Органічна продукція, виробництво якої намагаються розвивати всередині країни, також користується успіхом серед споживачів. На сьогоднішній день органічну сертифікацію пройшли 17 місцевих компаній, ще 6 очікують на рішення.

Головні правила експорту продукції до країн Перської затоки

У січні 2003 року прийнято «Єдиний митний закон і єдиний митний тариф» для країн GCC. Було встановлено єдиний митний тариф у розмірі 5% для майже всіх продуктів харчування, а також прийнято єдину політику точок входу. Відповідно, на продукт ввезений на будь-який ринок цього регіону, буде нараховано відповідний митний збір тільки в точці входу, потім дозволяється безмитний транзит між країнами-членами GCC. Серед 7 еміратів ОАЕ, тільки Емірат Дубай вимагає, щоб усі продукти харчування, які імпортуються, були попередньо зареєстровані, а етикетки попередньо схвалені місцевим відділом охорони здоров'я.

У країнах Перської затоки встановлені єдині технічні регламенти щодо продовольчих і непродовольчих стандартів, термінів придатності та маркування. Ці вимоги – основа регулювання поставок продуктів харчування, проте вони досить схожі з вимогами нашої країни. Обов’язково мають бути зазначені дата-місяць виробництва для харчових продуктів з терміном придатності менше, ніж 3 місяці, або тільки місяць-рік, якщо термін придатності товару більший від 3-х місяців. Один із головних моментів: дати повинні бути вигравірувані або рельєфно надруковані чорнилом, яке не змивається, безпосередньо на всіх індивідуальних упаковках або на їхній оригінальній етикетці тільки виробником. Також обов’язково повинно бути зазначено назву продукту, інгредієнти в порядку спадання, використані добавки з позначкою «Е», жири тваринного походження, інгредієнти, які викликають підвищену чутливість чи алергію, країна походження, назва та адреса виробника (імпортера та інше), спеціальні умови зберігання, номер партії та харчова цінність продукту.

Процедура імпорту

Кожна партія продуктів харчування підлягає візуальному огляду в момент прибуття у порт призначення інспектором з охорони здоров’я. У той самий час митники перевіряють відповідність документів, у деяких випадках відбираються зразки для лабораторного дослідження.

Продукт, який  уперше завозиться в країну, підлягає жорсткому лабораторному контролю і матиме заборону на ввезення, якщо буде визначений як непридатний для вживання в їжу людиною, або таким, що не відповідає вимогам маркування. У такому випадку його, на вибір імпортера, або утилізують зусиллями місцевого муніципалітету, або реекспортують в країну походження протягом 30 днів. Продукт, в якому виявлено невідповідність маркування, може бути ре-експортований в третю країну. Всі продукти, що заплановані для імпорту, мають бути зареєстровані в реєстраційній та класифікаційній системі на основі штрих-коду. Це є обов’язковою умовою для здійснення імпорту.

 За матеріалами agropolit.com

Стан сільського господарства у 2016 році

2014-2015 роки

Стан сільського господарства у 2015 році

Виробництво валової продукції

Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва в усіх категоріях господарств регіону у 2015 році порівняно з 2014 роком становив 97,5 % (в Україні – 95,2 %). За рейтингом по цьому показнику область посіла 8-е місце серед регіонів.

Стан галузі рослинництва

Валове виробництво зернових культур у 2015 році по всіх категоріях господарств області становить більше 3,3 млн. тонн.

 

2013

2014

2015

Валовий збір, тисяч тонн

 

 

 

Зернові та зернобобові культури

3781,4

3469,1

3313,9

Цукрові буряки (фабричні)

284,33

526,4

483,3

Соняшник

1229,14

1165,5

1170,0

Соя

189,67

226,7

289,9

Картопля

439,97

542,4

525,4

Овочі

200,08

236,2

234,8

 

Стан галузі тваринництва

 

2013

2014

2015

М'ясо, тис. тонн

69,5

74

72

Молоко, тис. тонн

322,0

324,3

310,6

Яйця, млн. штук

523,3

501,3

506

Поголівя

 

 

 

ВРХ, тис. голів

124,3

108,3

103,6

у т.ч. корів, тис. голів

62,9

59,1

56,6

Свині тис. голів

265,7

255,6

253,8

Вівці і кози, тис. голів

44,4

42,6

40,5

Птиця, тис. голів

4760,1

4654,7

4956,5

У 2015 році рівень рентабельності від реалізації сільськогосподарської продукції аграрними підприємствами області становив 62,3 %. В Україні сільгосппідприємства отримали 45,9 % рентабельності. Найвищий показник прибутковості отримав соняшник (94%). В цілому по Україні рівень рентабельності соняшника становить 80,5 %.

Від виробництва та реалізації продукції тваринництва сільгосппідприємства області, переважно, отримують збитки. Так, рівень збитковості від реалізації великої рогатої худоби становить мінус 12,5 % (по Україні - мінус 17,9 %), молока - мінус 0,7 % (по Україні 12,6 %), яєць - мінус 25,3 % (по Україні - 60,9 %), меду - мінус 1,5 % (по Україні - мінус 5,4%). Це пов`язано із високою собівартістю виробництва продукції. Прибутковим для сільгосптоваровиробників області стало вирощування свиней (3,4 % рентабельності) та птиці (20,4 % рентабельності).

У 2015 році в області налічувалося 32 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативи, із яких 6 створено протягом 2015 року. Найбільшу питому вагу серед кооперативів займають молочарські (46%). З питань створення та діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів надається методична та організаційна допомога, забезпечується сприяння залученню різних джерел фінансування для формування матеріально-технічної бази кооперативів, у тому числі коштів міжнародної технічної допомоги (проекти МБО «Добробут громад», ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду,  інші).

Стан фінансування галузі

За рахунок коштів загального фонду державного бюджету на підтримку розвитку підприємств АПК Мінагрополітики України спрямовано до області  9675,6  тис. грн., за бюджетною програмою 2801030 «Фінансова підтримка в АПК шляхом здешевлення кредитів».

За рахунок коштів обласного бюджету в 2015 році:

- виплачена премія ім.. О.В.Гіталова кращим працівникам агропромислової галузі області в сумі 7,1 тис.грн.(2 номінанта);

- на районні бюджети спрямовані кошти субвенції для оплати нормативно-грошової оцінки земель в сумі 354,1 тис.грн. ;

- здійснювалось фінансування державних установ ветеринарної медицини області (27 установ) в сумі 39357,9 тис.грн.;

-  підготовка та перепідготовка робітничих кадрів в ОК УК «Аграрник» в сумі 387,9 тис.грн.;

- надання пільгових кредитів для будівництва та реконструкції житла на селі через фонд індивідуальних забудовників «Власний дім» в сумі 31,8 тис.грн.

В агропромисловому комплексі протягом 2015 року завершено реалізацію 33 інвестиційних проектів кошторисною вартістю 540,1 млн. грн., з них:

15 проектів загальною вартістю 79,2 млн. грн. направлені на розвиток рослинництва (будівництво елеваторів, зерносховищ, овочесховищ, теплиць, організація крапельного зрошення тощо);

10 проектів загальною вартістю 248,4 млн. грн. направлені на розвиток тваринництва (будівництво, реконструкція, створення тваринницьких комплексів; нарощення поголів’я, збільшення виробництва тваринницької продукції);

2 проекти загальною вартістю 4,8 млн. грн. – проекти що направлені на розвиток харчової промисловості;

3 проекти загальною вартістю – 203,9 млн. грн. на оновлення та модернізацію парку сільськогосподарської техніки;

3 проекти загальною вартістю  – 3,8 млн. грн. реалізовано в категорії "Інше".

Кредитування підприємств АПК

У 2015 році 54 підприємства області залучили кредитні кошти на суму 644,38 млн. грн. (на 167,18 млн. грн. більше, ніж за 2014 рік), з них: 168,24 млн. грн. – короткострокові, 16,98 млн. грн. – середньострокові та 459,16 млн. грн. – довгострокові кредити. Процентні ставки, під які підприємства АПК залучали кредити в області, складали 19-32% річних у національній валюті.

У 2015 році відповідно до розподілу бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на 2015 рік для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів Кіровоградській області було виділено 16,3млн. грн. З них було використано на компенсацію 9,7 млн. грн. та 6,6 млн. грн. повернуто до бюджету, в зв’язку з перерозподілом невикористаних бюджетних асигнувань.

Стратегія розвитку аграрного сектору
Про стан заробітної плати в галузі сільського господарства
Підсумки 2015 року (статистичні дані)
Про підсумки 2015 року та підготовка до проведення комплексу весняно-польових робіт у 2016 році
Про стан підготовки до проведення збирання ранніх зернових та зернобобових культур урожаю 2015 року
Зовнішньоторговельний обіг у 2015 році
Загальний зовнішньоторговельний обіг за 2014 рік