Корисна інформація

Виробництво цукру

Верховною Радою України прийнято Закон України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру», який набрав чинності 20 вересня 2018 року. Норми закону «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру», якими визначаються обмеження на поставки цукру на внутрішній ринок (квота "А") і встановлюються мінімальні ціни на цукор і цукровий буряк скасовано.

Закон є важливим як для виробників цукру, так і для споживачів. Дерегуляція галузі сприятиме стабілізації цін на внутрішньому ринку, збільшенню кількості виробників цукру, а також сталому функціонуванню цукрової галузі в умовах вільної конкуренції.

 

 

До уваги операторів ринку кормів

 

 

Впровадження систем управління безпечністю харчових продуктів 

19 січня 2020 року набувають чинності вимоги Закону України від 21 грудня 2017 року № 2264  «Про безпечність та гігієну кормів» (далі – Закон) у частині впровадження операторами ринку кормів постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР).

Статтею 11 Закону визначені вимоги до операторів ринку щодо застосування НАССР, зокрема:
  1. Оператори ринку повинні розробляти, запроваджувати та використовувати постійно діючі процедури, засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР).
  2. Вимоги частини першої цієї статті не поширюються на операторів ринку, що здійснюють первинне виробництво кормів, а також провадять пов’язану з первинним виробництвом діяльність, таку як транспортування, зберігання та поводження із первинною продукцією в місці первинного виробництва, транспортування первинної продукції з місця первинного виробництва до потужності, а також змішування кормів лише для потреб власного господарства без використання кормових добавок та преміксів, крім силосних кормових добавок.

Довідково. Оператор ринку кормів - юридична або фізична особа, яка здійснює виробництво та/або обіг кормів.

Первинне виробництво кормів - виробництво сільськогосподарської продукції, включаючи вирощування, збір врожаю, доїння, розведення тварин до моменту забою, або рибальство, що призводить виключно до появи продуктів, які не піддаються іншим операціям після їх заготівлі, збирання або ловлі, крім простої фізичної обробки, такої як очищення, пакування, зберігання, природне висушування або силосування (сінажування).

Споживачам на замітку

Класична піраміда харчування

Піраміда харчування – це рекомендований експертами спосіб харчування. Піраміда розроблена з урахуванням наукових знань про роль всіх поживних речовин і потреб організму в них, а також відображає сформовані у суспільстві традиції харчування.

Внизу піраміди знаходяться продукти, які рекомендується вживати в найбільшій кількості. Чим вище продукти розташовані в піраміді, тим рідше треба їх вживати.

 




Сучасна піраміда харчування: 
Сучасна піраміда харчування відрізняється від класичної, розробленої у 1992 році Гарвардскою школою громадського здоров′я під керівництвом американського дієтолога Уолтера Віллетта. Основна відмінність у тому, що борошняні та зернові продукти помінялися містами з овочами та фруктами. 



Вимоги до маркування харчових продуктів
Вимоги до маркування харчових продуктів визначені Законом України  від 6 грудня 2018 року № 2639 ˮПро інформацію для споживачів щодо харчових продуктівˮ . 
 Статтею 65 Закону України від 18 травня 2017 року № 2042 ˮПро державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" передбачено відповідальність за:

реалізацію харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству
, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини,- накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат;

порушення встановлених законодавством вимог до надання інформації для споживачів щодо харчових продуктів, надання неточної, недостовірної та незрозумілої для споживачів інформації про харчовий продукт - накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;

реалізацію харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров’я людини або тварини,- накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.



ПРО ЕКСПЛУАТАЦІЙНИЙ ДОЗВІЛ ТА ДЕРЖАВНУ РЕЄСТРАЦІЮ ПОТУЖНОСТЕЙ

Відповідно до статті 23 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" для проведення діяльності з виробництва та зберігання харчових продуктів тваринного походження суб’єкт господарювання повинен отримати експлуатаційний дозвіл на потужність до початку її експлуатації.
Експлуатаційний дозвіл видається на потужності, що розташовані за однією адресою (з деталізацією на рівні виробничої лінії та/або харчових продуктів залежно від виду діяльності оператора ринку) і визначені оператором ринку.
Обов’язок отримання експлуатаційного дозволу не поширюється в частині відповідної діяльності на операторів ринку, які здійснюють:
первинне виробництво харчових продуктів тваринного походження, а також пов’язану з ним діяльність, зокрема зберігання та поводження з первинною продукцією в місці первинного виробництва, за умови що при цьому істотно не змінюється стан такої продукції;
транспортування харчових продуктів тваринного походження, у тому числі тих, які потребують дотримання температурного режиму та не можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною;
зберігання харчових продуктів тваринного походження, які не потребують дотримання температурного режиму та можуть зберігатися при температурі вище 10 °C, залишаючись придатними для споживання людиною;
виробництво та/або зберігання харчових продуктів, інгредієнтами яких є виключно продукти рослинного походження та/або перероблені продукти тваринного походження.
Експлуатаційний дозвіл видається територіальними органами Держпродспоживслужби  та має необмежений строк дії.
Порядок видачі та форма експлуатаційного дозволу затвердженні  постановою КМУ від 11 листопада 2015 року № 930 "Про затвердження Порядку видачі експлуатаційного дозволу, форми експлуатаційного дозволу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України"
Інформація, що міститься в експлуатаційному дозволі, вноситься до реєстру операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл, що ведеться компетентним органом у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
Відповідно до статті 25 потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів, на які не вимагається отримання експлуатаційного дозволу підлягають державній реєстрації
Державна реєстрація потужностей здійснюється компетентним органом шляхом внесення відповідної інформації до реєстру на безоплатній основі. Порядок проведення державної реєстрації потужностей, затверджено наказом Мінагрополітики України від 10 лютого 2016 року  № 39 "Про затвердження Порядку проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб'єктам".

Статтею 65 Закону України від 18 травня 2017 року № 2042 ˮПро державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин"  передбачено відповідальність  за:
  • виробництво та/або обіг харчових продуктів або кормів з використанням незареєстрованої потужності, якщо обов’язковість її державної реєстрації встановлена законом, - накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі одинадцяти мінімальних заробітних плат;
  • виробництво, зберігання харчових продуктів або кормів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність, якщо обов’язковість його отримання встановлена законом, - накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат;

 

Проект «Три молочні продукти на день»

Турбота про здоров'я - це перш за все здорове харчування. Основою такого харчування є споживання молока та молочних продуктів.
В Україні стартував проект «Три молочні продукти на день», стратегічна мета якого - підвищення споживання молочної продукції, що позитивно вплине на підвищення якості та тривалості життя українців.
Молоко, творог, кефір, сир та інші молочні продукти є найдоступнішим джерелом білків, кальцію, калію, вітамінів та поживних речовин. Людський організм має потребу в цих органічних речовинах щодня, оскільки вони забезпечують нормальний ріст і розвиток кожного з нас.
Також проект спрямований на розвиток молочної галузі в цілому: збільшення споживання молочних продуктів сприятиме розвитку вітчизняних виробників сирого молока, створення нових високотехнологічних потужностей з виробництва молочних продуктів.
Символом-нагадуванням для споживача є логотип проекту - блакитна трійка з написом «Вживайте три молочні продукти на день».
На територїї області виробництво молочної продукції здійснюють СУББ ТОВ «НАК» (сири м'які та розсільні, бринза) Світловодського району; мале підприємство ТОВ «Мрія» (молоко пастеризоване, кефір, творог, сирки глазуровані, сметана, бринза) Знам′янського району, ТОВ "Світловодський маслосирзавод" (молоко пастеризоване, кефір, ряжанка, творог, йогурт, сметана, сир сичужний в асортименті, масло). На підприємствах молочні продукти виробляється без домішок та консервантів з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.
Запрошуємо кожного долучитися до проекту та включити до щоденного раціону харчування по три молочні продукти.
Детальна інформація про проект, рекомендації з правильного харчування, смачні рецепти, які можна приготувати із різних молочних продуктів. розміщені на сайт інформаційно-освітнього проекту «3 молочні продукти на день» www.3md.com.ua

Впровадження систем управління безпечністю харчових продуктів

У зв’язку з набуттям 20 вересня 2015 року чинності Закону України від 22 липня 2014 року № 1602 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів“ (зокрема, "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів") перед підприємствами, які здійснюють виробництвом харчових продуктів,  постала необхідність розробки, введення в дію та застосування постійно діючих процедур, що засновані на принципах системи аналізу небезпечних факторів то контролю у критичних точках.

Для надання безпечності харчовим продуктам розроблено системи управління якістю й безпечністю. Найбільшого поширення набула система НАССР (Hazard Analysis Critical Control Point) - аналіз ризику у контрольних критичних точках. Система контролю виробничого процесу визначає етапи, на яких можливе виникнення ризиків, а також спеціальні заходи контролю для забезпечення випуску безпечних харчових продуктів.

З метою адаптації до міжнародного законодавства наказом Мінагрополітики України від 1 жовтня 2012 року № 590 "Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР)" затверджені відповідні Вимоги. Ці Вимоги передбачають, що оператори потужностей повинні розробити та запровадити ефективну систему НАССР, що дозволяє контролювати усі небезпечні фактори, які можуть бути у харчовому продукті.

Застосування системи НАССР полягає в ідентифікації можливих небезпечних факторів; встановленні того, де і як небезпечні фактори можуть бути усунуті, попереджені або приведені до прийнятного рівня; розробці відповідних заходів і навчання персоналу; впровадженні заходів на практиці та документування процедур.

Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР) є обов’язковими для виконання операторами потужностей з виробництва та/або обігу харчових продуктів.

За новим підходом контролюється весь ланцюг виробництва харчового продукту, що дозволить виявити загрозу на ранньому етапі та запобігти виробництву небезпечного продукту та, відповідно, потраплянню такого продукту до споживача. На законодавчому рівні це закріплено у формі вимоги обов’язкового запровадження системи управління безпечності харчових продуктів на принципах НАССР.

Закон передбачає перехідний період для впровадження системи управління безпечності харчових продуктів:

для  потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), - з 20 вересня 2017 року;

потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), - з 20 вересня 2018 року;

малих потужностей – з 20 вересня 2019 року.  

Статтею 65 Закону України від 18 травня 2017 року № 2042 ˮПро державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" передбачено відповідальність за невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР), - накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат.

 

Рекомендації ДУ ˮІнститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього

Рекомендації 
державної установи ˮІнститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього Національної академії наук Україниˮ,
 спрямовані на досягнення Україною статусу провідного експортера зернових та готової продукції харчової промисловості на світовому ринку
 
Україна володіє потужним сировинним потенціалом для розвитку виробництв харчової промисловості, зокрема, у сегменті виготовлення продуктів із зерна, передусім борошна. Однак, на борошно в Україні переробляється невелика частка (6,54% ) виробленого зерна (пшениці і жита). Зменшення попиту на борошно  на внутрішньому споживчому ринку, а також обсягів промислового використання борошна, зокрема в хлібопекарській промисловості, яка є найбільшим споживачем цього продукту (60% у структурі споживання) призвело до скорочення обсягів борошномельного виробництва . Водночас вітчизняна борошномельна промисловість відчуває гостру нестачу зерна (передусім пшениці) з необхідними показниками твердості або вмісту клейковини. Підтвердженням цього є зростання імпорту зернових культур високої якості, як сировини для борошномельних виробництв.

Виробництво і переробка зернових культур в Україні має високі потенційні резерви. Однак, для переробки таких обсягів зернових, які сьогодні виробляються, а також з огляду на зростання світового попиту на продукти із зерна та борошна, необхідна сучасна, потужна, розгалужена переробна (передусім харчова) промисловість.

Зміна співвідношення між сировиною, продуктами первинної переробки та готовою продукцією в загальному обсязі експортованої продукції АПК дозволить українським товаровиробникам посилити свої конкурентні позиції на міжнародному ринку продуктів харчування

Основні завдання для розширення експорту:
впровадження інноваційних технологій вирощування зернових культур та, водночас, підвищення рівня технічного оснащення борошномельних виробництв задля підвищення якості готової продукції із забезпеченням вимог світових стандартів;

стимулювання кооперації та інтеграції (горизонтально-вертикальної) сільськогосподарських і промислових товаровиробників у процесах первинної обробки, заготівлі та реалізації виготовленої продукції;

розвиток транспортної інфраструктури як у сільській місцевості, так і тих її ланок, що безпосередньо забезпечують зовнішньоторговельний оборот;
удосконалення промоції і логістики просування товарів вітчизняної харчової промисловості на світовий ринок задля уникнення потенційних втрат за ціною і якістю;

активізація діяльності у напрямку створення сприятливих інституційних умов для подальшого розвитку потужних експортоорієнтованих виробництв і, водночас, розвитку малих та середніх підприємств, які виготовляють товари з високою доданою вартістю, зокрема, на основі органічних продуктів рослинного походження;

стимулювання експортної активності суб’єктів агропромислової діяльності шляхом надання їм організаційно-технічної та інформаційної підтримки у напрямку удосконалення системи управління якістю продукції та забезпечення міжнародної сертифікації виробництв.